Початкова школа

ГОТУЄМО ДИТИНУ ДО ШКОЛИ

Як треба готувати дитину до школи

·         Підготовку треба розпочинати задовго до  народження дитини, прагнучи, щоб вагітність у мами перебігала без впливу несприятливих чинників.

·         Після народження дитини слід намагатися звести до мінімуму вплив несприятливих споминів, відомостей про стан хворого.

·         Турбуватися, щоб дитина добре адаптувалася до умов перебування в дитячому садку.

·         Знати особливості анатомо-фізіологічного та соціального розвитку дитини й відповідно до них висувати вимоги.

·         Створити належні умови в сім’ї для загального розвитку дитини.

·         Виявляти особливу любов і повагу до дитини.

·         Виявляти рівень сформованості компонентів шкільної зрілості дитини, своєчасно їх розвивати.

·         Постійно займатися інтелектуальним розвитком дитини.

·         Читати дитині казки, вірші, оповідання.

·         Вивчати з дитиною пісні, разом слухати музику й дивитися дитячі фільми.

·         Спонукати дитину займатися малюванням, ліпленням, аплікацією.

·         Хвалити дитину за успіхи.

·         Разом з дитиною відвідувати музеї, театр, зоопарк тощо.

·         Купувати іграшки, які сприяють інтелектуальному розвитку дитини.

·         Влаштовувати різноманітні ігри, учити дотримуватися правил гри.

·         Виховувати почуття терпимості, поваги, любові, милосердя, товаришування та інші.

·         Стежити за здоров’ям дитини, займатися  реабілітацією відхилень у здоров’ї.

·         Психологічно готувати дитину до школи, розкриваючи перед нею  радісний світ пізнання.

·         З’ясувати рівень функціональної зрілості дитини й визначитися щодо початку навчання в школі.

Як не треба діяти батькам, готуючи дитину до школи

Не пускати на  самоплив справу підготовки дитини до школи.

Не ігнорувати навчання дитини  читати, писати, рахувати.

• Не підтримувати в дитини почуття заниженої самооцінки, комплексу неповноцінності.
• Не підкреслювати інфантильність дитини, не намагатися, щоб вона постійно відчувала залежність від батьків.
• Не треба постійно опікувати дитину, відбираючи в неї можливість виявляти самостійність.
• Не бути байдужим до майбутнього шкільного життя дитини.